«Реалізація
компетентнісного підходу на уроках
інтегрованого курсу
«Я досліджую світ»
шляхом використання проєктних технологій»
Діти
із задоволенням завжди чимось займаються.
Це корисно, а тому не варто їм
заважати,
треба
лише вжити всіх заходів,
щоб
їм завжди було що робити.
Ян
Амос Коменський
Сучасний
світ вимагає від нас здатності якісно та оперативно реагувати на виклики, яких
щодня стає все більше. У таких умовах шкільна освіта має стати тим містком,
який допомагає дітям бути конкурентними
та самодостатніми. Але ситуація складається так, що стандартного набору знань,
які отримує випускник школи, для цього замало. Тож у процесі навчання все
активніше запроваджується компетентнісний підхід, який, до речі, є фундаментом
концепції Нової української школи. Компетентнісний підхід до навчання, який орієнтований не на процес, не на накопичення
фактів, а на результат: навчання має сформувати у дітей здатність практично
діяти, застосовувати отримані знання, вміння і навички в життєвих ситуаціях.
Організація навчально-пізнавального процесу
має зосереджуватися на активному використанні педагогічних технологій навчання
у співпраці. Одним із основних прийомів організації спільної роботи учнів є технологія
проєктної діяльності. Метод проєктів (від грецької – шлях дослідження) – це
система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і
виконання практичних завдань (проєктів), які поступово ускладнюються.
Проєктна діяльність – нині одна з
найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого
саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції,
які на Раді Європи були визначені як основні в ХХІ столітті: полікультурні,
інформаційні, мовленнєві, політичні та соціальні. У основі методу проєктів
лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої
знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного
мислення. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де, і як я можу ці
знання застосувати – ось основна теза сучасного розуміння методу проєктів.
Ефективність застосування проєктної діяльності полягає в тому, що:
1) відбувається розвиток творчого мислення як обов’язкової умови реалізації
проєктної діяльності;
2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в
процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки
навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну
діяльність;
3) вводяться елементи дослідницької діяльності;
4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в
діяльності і не можуть бути засвоєні вербально (у групових проєктах, коли
«працює» невеликий колектив і в процесі його спільної діяльності з’являється
спільний продукт, звідси розвивається вміння працювати в колективі, брати
відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати
результати діяльності, здатність відчувати себе членом команди –
підпорядковувати свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи);
5) відбувається включення
вихованців у «добування знань» та їх логічне застосування (формуються особистісні
якості – здатність до рефлексії та самооцінки, вміння робити вибір і
осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності).
Використання проєктної технології
у початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні
особливості учнів. Усі етапи проєктної діяльності повинні ретельно
контролюватися вчителями, оскільки і теоретичних, і практичних знань та вмінь у
молодших школярів ще мало.
Дії учителя при організації
проєктного методу:
● допомагати
учням визначити мету діяльності;
● рекомендувати
джерела отримання інформації;
● розкривати
можливі форми діяльності;
● сприяти
прогнозуванню результатів проєкту, що виконується;
● створювати
умови для активності школяра;
● бути
партнером;
● допомагати
учню оцінити отриманий результат.
Дії учня можна охарактеризувати так:
·
Визначати мету своєї
діяльності;
·
Відкривати нові
знання;
·
Експериментувати;
·
Обирати шляхи
вирішення проблем, які виникають в ході роботи над проєктом;
·
Нести
відповідальність за свою діяльність.
Для успішних
занять проєктною діяльністю необхідна наявність певних
умов:
● бажання
самої дитини,
● сприятливе
середовище,
● грамотний
доброзичливий викладач-консультант.
Без цього проєктна діяльність буде формальною, нецікавою
для учня та неплідною.
При залученні молодших школярів
до проєктної роботи це сприяє формуванню в них таких компетентностей:
·
уміння працювати в
колективі;
·
уміння розділяти
відповідальність;
·
аналізувати
результати діяльності;
·
відчувати себе членом
команди;
·
навички аналітичного
погляду на інформацію;
·
здатність до
адекватної самооцінки.
За тематичною спрямованістю проєкти
бувають дуже різноманітними: мовні, екологічні, етнографічні, країнознавчі, з
прав людини, соціологічні тощо. Не завжди легко визначити тип проєкту за
тематичною спрямованістю, адже більшість із них за своєю сутністю є
міждисциплінарними. Однією з особливостей Нової української школи є
впровадження в освітній процес початкової школи інтегрованого курсу «Я
досліджую світ», який поєднує навчальний
зміст кількох освітніх галузей.. За типовою освітньою програмою НУШ 2 таких
галузей сім: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна,
соціальна та здоров’язбережувальна, громадянська та історична. Навчальний курс «Я досліджую світ», у якому
інтегруються 7 освітніх галузей , володіє великими можливостями для розвитку
пізнавальних інтересів молодших школярів. Це зумовлено тим, що його вивчення
ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та
об’єктами природи, елементарних дослідженнях які проводять учні.
Основною освітньою галуззю в
інтегрованому курсі «Я досліджую світ» визначено природничу освітню галузь.
Природнича освітня галузь гармонійно інтегрується майже з усіма освітніми
галузями, визначеними у Державному стандарті початкової освіти, бо природа є
одним із найцінніших чинників розумового, патріотичного, трудового,естетичного
розвитку особистості дитини.
Назва
інтегрованого курсу зорієнтовує вчителя на організацію дослідницької діяльності
здобувачів початкової освіти. Кожному вчителеві відомо, що молодші школярі
надзвичайно допитливі, а тому дослідницький інтерес молодшого школяра при
ознайомленні з багатогранністю навколишнього світу визначається наявністю таких
запитань до вчителя, які потребують передусім встановлення причинно-наслідкових
зв’язків і розкриття закономірностей.
Організовуючи проєктну діяльність
у початковій школі, учитель має враховувати вікові й психолого-фізіологічні
особливості дітей молодшого шкільного віку. Дитина молодшого шкільного віку має
невеликий життєвий досвід, тому і коло соціально значущих проблем, з якими вона
могла мати справу, вузьке, її уявлення про такі проблеми мало диференційовані,
однопланові. Проблема проєкту, яку ми пропонуємо молодшому школяреві має бути
знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проєктних робіт краще вибирати
із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.
Важливо ставити разом з учнями навчальні цілі для оволодіння прийомами
проєктування як загально навчальними уміннями. Багато уваги від учителя вимагає
і процес осмислення, цілеспрямованого здобування і застосування школярами
знань, потрібних у тому чи іншому проєкті. Від учителя при цьому вимагається
особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а
спрямувати їх самостійний пошук, наприклад: Чи все ви знаєте, щоб виконати
даний проєкт? Яку інформацію вам треба отримати? До яких джерел слід звернутися
(Інтернет, довідники, художня література, підручники)? Особливої уваги у
початковій школі потребує завершальний етап проєктної діяльності – презентація
(захист) проєкту. Для цього треба допомогти учням провести самоаналіз роботи,
потім допомогти оцінити процес проєктування за допомогою запитань. Також діти
потребуватимуть допомоги при підготовці презентації. Захист проєкту –
завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену ними роботу.
Як правило, він здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили.
Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з
розповіддю про свій проєкт.
Проєкт – це індивідуальна,
частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення
певного унікального кінцевого продукту. Проєкт розглядають як "п’ять
П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.
Шосте "П" проєкту –
його портфоліо, тобто папка, у яку зібрані всі робочі матеріали (чернетки,
плани, звіти тощо).
Основні етапи роботи у проєкті:
1 етап – Організаційний
Учитель повідомляє учням тему,
мету, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в
класі, учні вносять свої пропозиції.
2 етап – Підготовчий
Відбувається збір матеріалу,
ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ.
3 етап – Проектна робота
Починається проєктування
"макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому
етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання
додаткової інформації.
4 етап – Оформлювальний
На цьому етапі відбувається
остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування,
оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома.
5 етап – Презентація проекту
Учні розповідають про свою роботу
у проєкті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають
на запитання опонентів.
6 етап – Підбиття підсумків
На цьому етапі вчитель
(координатор проєкту) та учні (учасники проєкту) аналізують виконану роботу,
виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проєкті, складають плани
на майбутнє.
Залежно від кількості учасників,
проєкти можуть бути індивідуальними, груповими (2–6 осіб), колективними;
залежно від часу, витраченого на реалізацію, проєкти можуть бути
короткотривалими (1–3 уроки), середньої тривалості (до місяця), довготривалими
(кілька місяців). Проєкти для початкової школи у більшості випадків мають бути
короткотривалі.
Тип проєкту визначається за
характером діяльності, що в ньому є провідною. Основні типи проєктів:
дослідницькі, інформаційні, творчі, ігрові, практичні (практично орієнтовані).
Особливу групу складають телекомунікаційні проєкти. Вони вимагають
обов’язкового використання телекомунікаційних технологій.
Дослідницькі проєкти.
В основі проєкту знаходиться
дослідження певних явищ та процесів. Дослідницькі проєкти потребують добре
обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження,
продуманості методів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають
відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її
актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висування
гіпотез розв’язання проблеми і намічення шляхів її розв’язання. Дослідницький
проєкт нагадує наукове дослідження.
До прикладу види проєктних робіт, які я проводила в 4 класі на уроках
інтегрованого курсу «Я досліджую світ».
Дослідницький проєкт "Науковий експеримент «Дослідження густини
солоної і прісної води" (4 клас).
Тема
дослідження: Світовий океан. Сольові розчини.
Актуальність. Розширювати
знання дітей про океани. Дослідити за допомогою наукового методу густину
солоної і прісної води.
Об’єкт
дослідження: прісна та солона вода.
Предмет
дослідження: Куряче яйце, ємності з прісною та солоною водою
Мета проекту: Дослідити
за допомогою наукового методу густину солоної і прісної води.
Дослідження проводиться в групах по 4 учні.
Уважно прочитати бланк проведення досліду і виконати його покроково.
Хід роботи:
·
Сформулювати і
записати гіпотезу.
·
Для проведення
експерименту підготувати дві посудини : одна з прісною водою, інша з сольовим
розчином.
·
За рецептом
приготувати сольовий розчин.
·
Опустити куряче яйце
спочатку в ємність з солоною водою, потім в ємність з прісною водою.
·
Спостерігайте, у якій
посудині яйце тоне, а в якій – плаває на поверхні.
·
Записати висновки.
·
Презентуйте
результати експерименту
·
Рефлексія (як учень,
команда даватимуть зворотній зв'язок, обговорюватимуть проміжні результати,
оцінюватимуть об’єм виконаної роботи).
Дослідницький проєкт «Сила метеорита»
Тема
дослідження: Сила метеорита
Актуальність.
Розширювати знання дітей про рельєф земної поверхні, який зв’язок між розміром метеорита та розміром кратера.
Об’єкт
дослідження: розмір кратерів від падіння
«метеоритів» на «земну» поверхню.
Предмет
дослідження: Виготовлена поверхня Землі,
металеві кульки різних розмірів і ваги, лінійки, рулетка
Мета проекту:
Дослідити наслідки падіння різних «метеоритів»
Дослідження проводиться в групах по 4 учні
Хід роботи:
·
Виготовіть поверхню
Землі на деку. Насипте товстий шар борошна і посипте зверху шаром какао.
·
Киньте «метеорити»
різного розміру по черзі в деко з борошном і какао, і подивіться на наслідки!
Зверніть увагу скільки з’явилося «пилу».
·
Виміряйте діаметр
2кратера» за допомогою рулетки або лінійки.
·
Які метеорити
створили найбільші «кратери»? Які спричинили найбільші хмари пилу.
·
Запишіть висновки.
·
Презентуйте свою
роботу.
·
Рефлексія (як учень,
команда даватимуть зворотній зв'язок, обговорюватимуть проміжні результати,
оцінюватимуть об’єм виконаної роботи).
Творчі проекти не мають детально опрацьованої
структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується
кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам
учасників проекту. Кінцевим продуктом творчого проекту можуть бути журнал,
альманах, виставка малюнків, свято, вистава, сценка тощо.
Рольові, ігрові проєкти. Ігровий проект
передбачає виконання ігрових ролей у моделях / ситуаціях, що об’єднуються
загальною ідеєю. Це можуть бути ролі історичних постатей, казкових героїв,
персонажів літературних творів, соціальні або професійні ролі; можуть бути
використані сюжети літературних творів, казок. Ігрові проекти можуть
здійснюватися у формі уявної подорожі, конференції, симпозіуму, журналістського
розслідування. Наприклад, учням 4-го класу можна запропонувати взяти участь у
проекті "Подорожуємо разом із казковими героями" (кінцевий продукт –
маршрут екскурсії різними природними зонами України).
Інформаційні проєкти спрямовані на збір
даних про якийсь об'єкт або явище. Вони передбачають ознайомлення учасників з
інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої
аудиторії. Такі проєкти часто інтегруються в дослідницькі і стають їх
органічною частиною.
До прикладу, під час проведення інформаційного
проєкту "Мої домашні улюбленці" учні виконували такі види діяльності:
·
збір інформації про
особливості догляду за домашніми тваринками;
·
перегляд відео про
тварин;
·
читання казок;
·
проведення гри «
Знайди пару »
·
зустріч з
волонтерами, які опікуються тваринами, які залишилися без домівки;
·
кінцевий продукт –
книга " Домашні улюбленці" та інструкція по догляду за тваринами
Практичні (практико-орієнтовані) проєкти відрізняє чітко визначений із самого початку результат діяльності його
учасників, який враховує їхні соціальні інтереси. Такий проєкт потребує
ретельно продуманої структури, сценарію діяльності його учасників з визначенням
функцій кожного з них, чітких висновків, участі в оформленні результатів
кінцевого продукту.
Короткий опис практичного проєкту
"Казкові цукерки"
Основна ідея проекту. Працівники фабрики
з виготовлення цукерок звернулися до учнів четвертого класу з проханням
розробити ескізи упаковки до нових цукерок "Казковий смак". Учні
разом з учителем обдумують та обговорюють таку пропозицію і вирішують
виготовити серію упаковок із зображенням епізодів з різних народних та
літературних казок. Така учнівська пропозиція подобається виробникам морозива.
Практична мета проекту: зробити
цукерки "Казковий смак" привабливим для маленьких споживачів.
Навчальна мета проекту:
узагальнити та поглибити знання четвертокласників з теми "Народна
казка" та "Літературна казка".
Групи. Учні об'єднуються в групи
"Народна казка" та "Літературна казка".
Завдання
Група "Народна казка"
(ролі: керівник групи, літературний редактор, художник, дизайнер)
Прочитати 5 народних казок (за
переліком, який пропонує вчитель)
Обрати найцікавіші епізоди,
намалювати до них ілюстрації.
Підібрати короткі й влучні цитати
до кожного епізоду.
Створити 5 упаковок для цукерок
"Казковий смак".
Група "Літературна
казка" отримує те ж завдання на матеріалі літературних казок.
Кінцевий продукт. Серія із 10 упаковок із зображенням
казкових сюжетів для морозива "Казковий смак".
Отже, можна зазначити, що
системне запровадження проєктної технології в школі (починаючи з початкової
ланки) призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як
навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як
метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності ,коли увага
переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого
досвіду, які трансформуються в компетенції.. Врешті це сприяє підготовці
молоді, яка ґрунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна
до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентноздатною на європейському і
світовому освітніх просторах та на ринку праці. ,
