ПРОЩАВАЙ БУКВАРИКУ

1-учень.

В небі сонечко сіяє,

Заглядає в перший клас,

І воно, напевне, знає,

Що сьогодні свято в нас!

2- учень.

Є святкових днів багато

На листах календаря,

А між ними наше свято -

„Вшанування букваря".

3-учень.

День вітання і прощання -

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

4-учень.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листя на гіллі,

Стільки книг на землі.

5-учень.

Та одна серед них -

Перша книга із книг:

Ту що звем Букварем,

Ми у руки берем.

6- учень.

Від найпершого дня,

Дуже любий нам він

Бо веде до знання

До незнанних таїн.

7-учень.

Нам трішки сумно, трішки шкода -

Прощання надійшла пора.

Букварик - наша перша книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

Учитель. Минуло 8 місяців від того дня, як діти вперше прийшли до школи.

За час навчання у 1 класі:

- вивчено 33 літери українського алфавіту.

- списано в зошитах багато десятків сторінок.

- загублено 5 поганих звичок, 27 ручок, 100 олівців, 15 гумок, 30 ґудзиків.

- над важкими задачами «поламано» 5 голів, зламано 2 стільці, порвано 4 ранці, 5 штанів.

- у шкільному коридорі набито 4 шишки.

- класи живуть цікаво і не збираються зупинятися на досягнутому.

Більшість із дітей не знали всіх букв і не вміли читати, проте зараз усі наші діти читають. Своїм умінням діти завдячують буквареві. Це книга, з якої починали всі. Це перша сходинка у великий світ знань.

8-учень.

Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився? -

Може, в лісі заблудився?

Учитель.

Давайте покличемо Букварика.

Діти (гукають).

«Букварику!»

Незнайко.

Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Учитель.

Що це за несподіваний гість? Ви його впізнали?

Незнайко.

Добрий вечір!

Учитель.

Який вечір? Адже зараз день!

Незнайко.

А я й не знаю чи вечір, чи день?

Учитель.

А чому це ти так кричав?

Незнайко.

Та то я від злодія тікав!

Учитель.

Від злодія? Від якого?

Незнайко.

Від звичайного, який хотів вкрасти мій капелюх!

Учитель.

Твій капелюх? А навіщо він йому?

Незнайко.

Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Учитель.

Ой, Незнайко! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! (показує  літеру «К»). Яка це літера?

Незнайко.

Пів жука.

Учитель.

А точніше?

Діти.

Літера «К».

Учитель. (показує літеру «О»).

А оце?

Незнайко.

Та це кругле яйце!

Учитель.

А ви, діти, як вважаєте?

Діти.

Це літера «о».

Учитель.

Ну, що ж, Незнайко, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш.

Незнайко.

Хто? Та я всі книжки давним-давно перечитав. Ось послухайте! Я знаю казку про те, як Капітошка втік від діда й баби. А ще про те, як дід загубив шкарпетку...

Учитель.

Усе ти, Незнайку, переплутав! Таж ці казки навіть зовсім маленькі дітки знають. Послухай доброї поради: записуйся до школи. Тут тебе навчать читати, та й іще багато цікавого ти зможеш дізнатися, і станеш такий розумний, як наші дітки. А тепер послухай, як добре наші учні знають казки.

Учитель зачитує уривки з казок, а діти кажуть їх назви.

Учитель.

На городі, що за черга

Дід і баба тут стоїть.

Тягнуть щось перед собою

І не витягнуть ніяк. (Ріпка)

Ти впізнаєш вмить її

Одяг весь у попелі,

Мачуха все лається,

сестри насміхаються. (Попелюшка)

Маленьке, сіреньке,

Біди наробило:

Щось біле, кругленьке,

Хвостиком розбило.

Сумує і плаче бабуся,

Дідусь витирає сльозу,

А курочка кудкудаче:

„Я вам золоте знесу... „ (Курочка Ряба)

В'ється річка невеличка

Хлопчик у човні сидить.

З берега матуся кличе,

Щоб обідом пригостить.

І вгадать цього героя

Справа зовсім не складна.

Казка ця усім відома

Про кого вона? (Про Івасика Телесика)

Хто кругленький і смачненький,

Із віконця скік та скік.

Втік від баби та від діда

До лисички на язик? (Колобок)

Незнайко.

Ну гаразд, ви мене переконали.

Учитель.

Проходь Незнайко до нас на свято.

Учитель.

Діти, а тепер давайте запросимо Букварика на свято.

Звучить пісня «Букварик». Входить Букварик

Букварик.

Добрий день, шановні друзі! Нарешті я до вас добрався! Я дуже радий усіх вас бачити.

Я - Букварик вам відомий,

Дуже гарний, кольоровий,

Залюбки всіх вчу читати

Нема часу спочивати.

Кожен рік мене гортають

Ніжні пальчики нові.

Нехай розум здобувають

Любі дітоньки малі!

Щиро з усіма ділюся

Не шкодую своїх знань:

Безліч хитрих і цікавих маю для малят завдань.

Звучить музика Баби-яги. Вибігає Баба-яга з мітлою.

Баба-яга. Я летіла на мітлі,

Щоб на святі буть мені!

Свою ступу розтрощила,

Сильно ноги намочила.

Я страшенно поспішала,

Спати довго не лягала,

Довго-довго готувалась

Й врешті-решт сюди дісталась.

(Принюхується.)

Фу-фу-фу! Букварський і школярський дух чую! Ага!

(Розглядає всіх, потім підбігає до Букварика.

Ну, нарешті ти попався!

Я люблю таких пухкеньких,

Гарних, смачних, чепурненьких.

Ох, тепер вже не стерплю,

Швидко тебе проковтну.

Учитель.

Ти Бабусю, почекай

Букварика не ковтай.

Краще з нами ти пограйся,

Весело порозважайся,

А ми тебе не забудемо і на святі добрі будемо.

Баба-яга.

Добре! Якщо ви такі розумні, то ось вам завдання. Допоможіть мені римувати і складати вірші. Я буду говорити, а ви додавати «І ми!».

Я сьогодні рано встала... (І ми!)

Чисто все поприбирала... (І ми!)

Каву чорну заварила... (І ми!)

Кицьку нею отруїла... (Не ми!)

Ох! Які ви неуважні... (Не ми!)

З усіма тепер вітаюсь... (І ми!)

Щиро всім я усміхаюсь... (І ми!)

Всім я друзям помагаю... (І ми!)

Цвяхи в крісло забиваю... (Не ми!)

Баба-яга.

Ну, добре! Я Букварика відпущу, якщо ви дозволите мені залишитися на святі.

Учитель.

Бабусю-ягусю! Залишайся з нами, і ти не лише почуєш, які ми розумні, а й побачиш, як ми вміємо танцювати і співати.

Букварик.

А тепер хочу запросити сюди своїх помічників.(тричі плескає в долоні)

Це - літери відомі

І кожному знайомі.

Виходять діти-літери.

Букви А і Я.

Нас 33, нас 33.

У нас міцна сім'я.

Складаємо слова нові

Від  А до Я,

Від  А до Я.

Букварик.

Букви всі зібрав в порядок.

Раз, два, три: перша букво, говори!

А.

Всім відомо: буква А

Алфавіту голова!

Б.

Буква Б — як бегемотик:

отакий товстий животик

В.

Наче окуляри — В,

Ходить завжди в галіфе!

Д.

Буква Д, немов на лавці,

На твердій стоїть підставці.

Є.

Язичок у мене є!

- похвалялась буква Є.

Ж.

Сніжинка не розтане вже,

Бо ця сніжинка — буква Ж!

З.

Наче рідні дві сестри

Буква 3 і цифра 3.

І.

Буква І — як одиниця,

Гостронога, ніби спиця!

К.

Як півбукви Ж — така

Ця кумедна буква

Л.

Лев, лисиця, і орел

Дуже люблять букву Л.

Люблять букву Л і діти.

Бо вона — початок літа.

М.

Буква «М» відома сама,

З неї пишуть слово «мама»!

Н.

Нам знайома буква ця —

Ніби планка на стовпцях.

О.

М'яч летить, ловіть його!

Я не м'яч, я буква О!

П.

На хокеї, на футболі

буква П — ворота в полі!

Р.

Тигреня весь день ричало,

Букву Р воно вивчало. -

С.

Придивіться вночі до небес:

світить місяць там буквою С.

Т.

Букву «Т» важливо знати,

З неї пишуть слово «тато».

У.

Півень знає букву «у»,

Затягнув: «Кукуріку-у-у!».

X.

Хрюша хрестики малює,

Ну й художник! Ха-ха-ха!

- Це не хрестик, — каже Хрюша,

Я вивчаю букву X!

Ч.

Буква Ч, на що ти схожа?

Схожа на четвірку, може?

Ш.

Буква Е перевернулась

На Ш відразу обернулась!

Це ті самі три зубці,

Що лишились в гребінці!

Щ.

Букву Щ впізнає кожен,

Щ на щітку трохи схожа.

Я.

Я і буква, я і слово!

Вихвалялась буква Я.

Та чомусь у алфавіті

Стала аж позаду я!

Гра «Слова розсипались».

Учитель.

А зараз давайте покажемо Букварику, як ми вміємо нові слова складати. Зберіть слова «школа», «свято», «буквар».

(діти-літери стають в порядку розташування літер в загаданому слові)

Учитель.

Молодці, із цим завданням упорались.

Буквар.

Бачу, букви вам відомі,

З ними добре ви знайомі!

Але все ж для порядку

Загадаєм вам загадки.

Сіла мишка у куточок,

З'їла бублика шматочок,

і тоді від бубличка

Залишилась буквочка. (Буква С)

Що стоїть посеред Землі? (Буква М)

Що стоїть посеред Києва? (Буква Є)

Назвіть на букву З слівце.

Підказую: є в роті це. (Зуби)

Назвіть ім'я на букву Я! (Яна, Яків, Яр)

А чи є між вас дитина,

Що назве на Ж тварину? (Жираф, жаба)

Вона далеко не втече;

Тварина ця на букву Ч. (Черепаха)

 

Продукт, найкращий на землі,

На Х - завжди він на столі. (Хліб)

Букварик.

Бачу які в нас діти?

Вміють все вони робити.

Та мені доповіли — й кумедні випадки були.

Діти читають гуморески.

Оце учитель!

- Мамо, уяви: наша учителька ніколи не бачила коней.

- Як це так?

- Сьогодні в школі було малювання. Я намалював коня, а вчитель підійшов і запитав: «Що це таке?»

Важка задача

- Скажи,______________ , скільки мама заплатить за 2 кг яблук, якщо кілограм коштує 2 карбованці?

- Не знаю! Моя мама завжди торгується.

Без учителя

- Скільки учнів у вашому класі?

- З учителькою________ .

- А без неї?

- А без неї у класі не залишиться жодного учня!

Букварик.

Хороше, малята, з вами.

Та дивіться — вже нерано,

Приємно було слухать вас,

Та вже мені прощатись час.

Учитель.

Дякуємо тобі, Букварику, за веселі ігри й загадки. Нам з тобою було дуже весело, але сьогодні ми повинні попрощатися. Діти хочуть тобі сказати на прощання кілька слів.

Учні передають Буквар з рук у. руки і говорять.

10- учень.

Любий Букварику!

Першая книжко!

Хочеться навіть

Плакати трішки.

11-учень.

Разом з тобою

Ми підростали.

Слово найперше

Тут прочитали.

12-учень.

Книжечку першу

Беру я в руки.

Перший мій друже,

Перша науко.

13-  учень.

Я сторіночку останню

В букварі перегорну.

Свою друга на прощання

Я до серця пригорну.

14-учень.

Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали.

А з тобою подружились —

І самі читать навчились.

15-учень.

Букви всі, від А до Я,

Дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

А Букварик не забуду.

16-учень.

Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!» — говорю.

17-учень.

Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

Багато в світі є книжок,

А ти — найперший мій дружок.

18-учень.

Прощавай, Букварику.

Наш найперший друже

Учні (разом).

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Букварик.

Дякую за слово гарне Та сумуєте ви марно...

Веде за руку Читанку, Рідну мову, Математику.

Читанка.

Я Читанка — нечитана,

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму і вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова!

Твої веселі літери складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня,

Чи просто погуляй,

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

Рідна мова.

Я не з лісу, я не з поля

Не легка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Бо хто мову має рідну,

Той багатий, а не бідний.

Математика.

Раз, два, три, чотири, п'ять,

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Як старанно діти вчаться,

Одразу ставлю їм «12».

А хто вчить уроки гірше,

Ставлю сімочку, не більше.

За невивчені слова

Я поставлю тільки «два».

А лінивим і недбалим

Одиничку я поставлю.

Щоби весело гулять,

Всі уроки треба знать!

19- учень.

Ми раді всіх в сім'ю свою прийняти,

Щоб більше бачити і краще світ пізнати.

Учитель.

Але ми з дітьми вдячні не лише підручникам. Від першого вересня і до сьогоднішнього дня поруч із нами були також  батьки. Вони допомагали своїм синочкам і донечкам вчитися.

Побажаємо їм сил і наснаги!

Вам, шановнії батьки,

«Спасибі» хочу я сказати

За допомогу у навчанні,

старанність, витримку, любов.

За те, що вчились рахувати,

старанно букви всі писати

Та гарно - гарно малювати.

Це перший крок!

Попереду - ще 10 років!

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

Цілий рік ми так трудились!

Навіть трохи притомились.

Час настав і відпочити,

Нас чекає довге літо!

Ми бажаємо вам

(діти, кажучи побажання, ставлять квіточки з відповідною буквою на «поле побажань»)

А - активності творчої.

В - віри розсудливої.

Д - достатку життєвого.

Є - єдності сімейної.

Ж - життя безкінечного.

З – здоров’я безмежного.

К - кохання взаємного.

М - мрії здійсненої.

Н - наснаги професійної.

П - посмішки чуйної.

Р - радості світлої.

Т - теплоти родинної.

У - успіху великого.

X - хліба цілющого.

Ч - чарівності приємної.

Щ - щастя невичерпного.

Я - ясності майбутньої.

Співають пісню «Зелено»

20 - учень.

Перший клас, перший клас,

рік тому зустрів ти нас.

Скоро підем в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний.

21-учень.

Один одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

22-учень.

Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас?

Ні, вона разом із нами

Переходить в другий клас.

Діти разом із вчителькою проходять в святкову арку, де написано 2 клас (під музику про школу).